ПОЇЗДКА ДО ЛЬВОВА
Весна… Скільки чарів приховує природа у цьому звичайному слові: медовий запах у повітрі, білі та рожево-білі сади, яскрава і соковита зелень, пробудження, любов… Та невже все можна перерахувати? І так хочеться подорожувати, подорожувати, подорожувати… Саме любов до рідної країни, інтерес до вивчення її історії, культури, природи спонукав студентів Бериславського медичного коледжу разом із викладачами Клікушиною Я.А., Папаяні Л.В. та Степановою Н.К. на травневі свята відвідати старовинне місто Львів. Воно вразило величною красою архітектури, романтичністю вузьких вулиць із дзвінкою бруківкою та привітністю мешканців. Чемні львів’яни із задоволенням спілкувалися із туристами і радили, що варто побачити у їхньому прекрасному місті.
Під час екскурсії студенти відвідали: собор Св. Юра, Катедральний собор, Храм Св. Євхаристії, Церква Преображення Господнього, Церква Св. Анни, Успенську церкву, Музей архітектури та побуту, Храм Св. Івана Золотоусого, Костел Марії Магдалини, Вірменський Собор, Арсенал (музей зброї), музей-аптеку, виставку-продаж народних промислів «Великодній ярмарок», Домініканський собор, Оперний театр ім. С. Крушельницької. Побачили пам’ятники: Івану Федорову – першому книгодрукареві, Т.Г. Шевченку, І. Підкові, А. Міцкевичу, З. Мазоху. Здійснили пішу прогулянку центральною частиною міста Львова. Другого дня ми поїхали на канатну дорогу у Славське. Піднімаючись на вершину гори на підйомнику, ми побачили незабутні краєвиди Карпат. На горі ми їздили верхи на конях, каталися на квадроциклах, смакували справжній український шашлик, деруни і млинці. 
І на останок ми піднялися на Замкову гору. Подолавши безліч сходинок спіральної доріжки, опинились на 400-метровій висоті «Високого Замку», звідки увесь Львів було видно, як на долоні. Краса цього міста засліплювала очі! І тільки, коли повертались, помітили безліч написів, залишених закоханими, та колодки, які скріплювали кохання.
За декілька днів неможливо побачити усі пам’ятки, відвідати усі визначні місця, адже на кожному кроці у Львові - пам’ятники архітектури і скульптури, музеї та храми, історичні або просто цікаві місця. Ми зробили висновок, що символами Львова, по праву, можна визнати каву, шоколад і, звичайно, левів. Здається, все повітря просочене ароматом кави! Тож просто неможливо було не завітати до «Львівської копальні кави», де просто на очах у відвідувачів смажились кавові зерна. І, навіть, якщо ти не полюбляєш цей чудовий напій, обов’язково придбаєш хоч декілька зернин у якості сувеніру.
Та якщо викладачі не могли відірватися від кави, то студенти надовго застрягли у «Майстерні шоколаду». На першому поверсі можна було спостерігати за самим процесом виробництва, правда, тільки за склом. Це дивовижне видовище! А три поверхи майстерні були переповнені шоколадними виробами ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду: фігурки, плитки, цукерки – насипом, в коробках і кошиках, на вітринах і столах. Очі розбігалися від асортименту! Не втрималися, аби не скуштувати хоч декілька видів цукерок, і… закохалися! Справді, це єдина майстерня, що виготовляє почуття. На кожній вуличці є своя диковинка, своя родзинка, своя загадка, своя легенда... Нас переповнюють незабутні враження та приємні відчуття. Ми сподіваємось, що ще неодноразово відвідаємо чудове місто Лева.
ПОДОРОЖ ДО СОНЯЧНОГО КРИМУ
Кто видел край, где роскошью природы
Оживлены дубравы и луга.
Где весело шумят и блещут воды
И мирные ласкают берега…
А.С. Пушкин
Крим – дивовижний і неповторний куточок природи, що зачаровує своєю красою і різноманітністю пейзажів. Оспіваний у віршах поетів ще багато століть тому, він і нині захоплює нас своїми безкрайніми степами, гірськими ущелинами, таємничими печерами і, звичайно ж, лагідним морем.
18 та 19 жовтня 2013 року студенти Бериславського медичного коледжу з викладачами Клікушиною Я.А., Дідик В.В., Дідик О.О. та Петренко Т.І. відвідали південне узбережжя Криму.
Студентів гостинно зустріли міста Ялта, Партеніт та Алупка. У миловидній Партенітської долині, під самим боком Ведмідь-гори (Аю-Даг), розташувалося невеликие курортне містечко Партеніт, визначні місця якого ми відвідали першого дня. Легенди свідчать, багато століть тому на цій території був храм богині Діви, від чого і походить його назва, в перекладі з грецької слово Партеніт означає «дівочий».
Окрасою міста є пам’ятки архітектури та парки. Тож ми завітали в один з кращих реліктових парків Криму - парк Айвазовського. Талановиті дизайнери рік за роком його покращують і намагаються створити райські куточки, які б відображали стилі різних країн. Ми побували в італійському, японському, англійському садах на території парку. Його перлини: розарій та ліс 200-літніх оливкових дерев. Також ми відвідали музей Каменю, який розміщений на території санаторія «Крим».
Наостанок студенти насолодилися архітектурою центральної прогулянкової вулиці Ялти (Набережна), обрамленої пальмами і заповненої безліччю атракціонів. Другого дня захоплюючою та таємничою була екскурсія до Казкової галявини, туфів поляни, водоспаду Су-Учхан, Червоної печери (по-татарськи Кизил-Коба), яка є однією з найбільших печер Европи вироблених у вапняках.
Ця подорож ще довго буде викликати теплі почуття. І вам радимо побувати в цьому прекрасному куточку України. Словами можна мало передати – це треба побачити на власні очі.
ПОДОРОЖ ДО КОЗАЦЬКОЇ БАТЬКІВЩИНИ
Студенти Бериславського медичного коледжу, на чолі з викладачами: Срібною Тетяною Вікторівною та Остапко Юлією Віталіївною відвідали мальовничий острів Хортицю.
Хортиця – це найбільший острів на р. Дніпро, відвідали кінний театр і все закінчилося прогулянкою по річці Дніпро.
Острів Хортиця - унікальне творіння природи. Розташований він у Запорізькій області і омивається водами Дніпра. 12-ти кілометровий острів з 1965 року має статус державного заповідника. Острів Хортиця вважається найбільшим на Дніпрі. Дивним чином тут поєднуються різні українські ландшафти. На острові є і ліси, і степи, і урочища, і скелі, і ,навіть, озера. Це послужило поштовхом до розвитку тут такого різноманіття флори та фауни.
Туристи із задоволенням приїжджають сюди. Їх приваблює не тільки багата природа. На Хортиці розташовано декілька цікавих туристичних об'єктів. Особливу археологічну цінність мають кургани, кам'яні фігури, культові споруди, що датуються бронзовим століттям. Це свідчить про те, що людина жила тут із давніх часів. У VIII-XIII століттях нашої ери по Дніпру нижче острова Хортиця проходив торговий шлях «із варяг у греки». Купці та мандрівники запливали на острів, щоб відпочити перед дорогою.
ПРО СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВ
У 60-х роках ХХ ст., під час хрущовської «відлиги», в українському суспільстві поширюються ідеї відродження національних традицій. У першу чергу це проявляється у намірах увічнення пам'яті про запорозьке козацтво. Саме в той час виникає проект створення історико-культурного заповідника та Музею історії запорозького козацтва на острові Хортиця.
Над тематичною структурую Музею працювали видатні науковці, такі як дослідниця запорозького козацтва Олена Апанович, член-кореспондент АН УРСР Кость Гуслистий та ін. За редакцією 1966 р., тематика експозиції повністю висвітлювала історію запорізького козацтва: від його формування до ліквідації, показувала вплив козаччини на подальшу долю українського народу.
Але на початок 70-х років ідею створення Музею історії запорізького козацтва на Хортиці було визнано такою, що не відповідає політиці Радянського уряду та Комуністичної партії. Ініціатори створення музею козацтва були звинувачені у потуранні «націоналістичним ілюзіям і пережиткам» та усунені із займаних посад.
Натомість 14 жовтня 1983 р. на о.Хортиця було відкрито Музей історії Запоріжжя, експозиція якого розповідала про історію острова з найдавніших часів, подавала історію запорізького козацтва в світлі тодішньої ідеології, проте значна її частина розповідала про революційну боротьбу та соціалістичне будівництво в місті за порогами.
На хвилі процесів перебудови у суспільстві постало питання про необхідність перепрофілювання Музею історії Запоріжжя у Музей історії запорозького козацтва. Після проголошення Україною незалежності частини експозиції, присвячені добі соціалізму, були демонтовані. На їх місці створюються виставки, які відображають історію запорізького козацтва.
Кінний театр на Хортиці
Дуже захоплюючі вистави на тему життя запорізьких козаків показує кінний театр «Козацька залога». Глядач має можливість познайомитися з козацькими звичаями та традиціями, іграми й танцями. Козаки демонструють володіння батогом, шаблею, списом, луком та стрілами, виконують різні прийоми вольтижування (акробатичні вправи на коні, що рухається). Вистави кінного театру перетворюються на справжні шоу, подивитися які буде цікаво і дітям, і дорослим.
Хто ще не відвідав цей мальований куточок козацької слави, обов’язково завітайте!!!
ЕКСКУРСІЯ ДО АР КРИМ
Група студентів(19 чол.) Бериславського медичного коледжу побувала на екскурсії в АР Крим. Керівники групи – Клікушина Яна Анатоліївна та Остапко Юлія Віталіївна. Пересувалися автобусом, пішки.
Протягом трьох днів побували в найпрекрасніших містах Криму. Це і Сімферополь, Бахчисарай та Севастополь.
Першого дня ми побували на Качи-Кальон — Хрестовому корабелі. Висота Качи-Кальона близько 140 метрів. У скельному масиві безліч печер, а на самому верху у великому гроті джерело святої Анастасії, води цього джерела вважаються цілющими. Наші студенти мали змогу попити цієї цілющої води.
У VIII—X століттях в святого джерела був заснований великий монастир. Збереглися залишки п'яти церков, безліч келій і господарських приміщень, надгробні плити і залишки оборонних стенів.
У декількох кілометрах від Бахчисарая крізь мальовничі гори Криму в ущелині Марьям-дере, що в перекладі з татарської означає "ущелину Марії" розташований Свято-Успенський печерний чоловічий монастир. Споглядаючи на ущелину з вершини, розумієш, що в давні часи люди були мудрішими нас і цінували красу природи, намагалися жити в гармонії з нею, тому для своїх будинків, а вже тим більше для монастирів вони вибирали найкрасивіші місця.
Підйом по асфальтованій доріжці вгору, не з легких, але от вона очікувана радість – видніється і сам монастир. Братія монастиря та жінки, які продають в церковних лавках приємно здивували ввічливістю, ось наприклад брат, який дуже щиро і з душею розповідав про історію обителі, його слова переносили нас у часи заснування монастиря, його розквіту та в скрутний час гонінь і переслідувань. Після захоплюючої розповіді, він запросив нашу екскурсійну групу пройти до храму та з щирою душею та відкритим серцем помолитись Богу кожен у своїх потребах та за ближніх, а також прикластися до чудотворної ікони Божої Матері. Зійшовши витесинами в скелі сходами вниз, до джерела набрав святої води, вода є дійсно дивовижно смачною і м’якою, додає сил та підносить дух.
Далі ми завітали до Ханського палацу. Ще його називають Бахчисарайський палац - пам'ятник історії і культури Криму, єдиний в світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад». Палац входить до складу історико-культурного музею-заповідника Бахчисараю. У приміщеннях палацу розташовуються музей історії і культури кримських татар, художній музей, виставка холодної та вогнепальної зброї.
Другого дня ми підкоряли Севастополь.
Діарама
Панорама
Набережна Міста-героя
Екскурсія на катері, де нам розповіли історію Севастополя, познайомили з пам’ятником Затонувших Кораблів, ми одразу згадали пісню на слова Володимира Івасюка «Кораблі, кораблі»
Музей «35 батарея»
А на закінчення, ми відвідали Печерний Храм Святого священомучиника Клімента, Святого апостола Андрія Первозванного,Святителя Мартина Ісповєдніка.
Крим – величний своєю історією і традиціями. Ми повернулися – з неймовірними враженнями!
Студентські роки – найщасливіші в житті кожної людини. В них визріває перше кохання, поглиблюються пізнання світу, відбувається становлення особистості та обирається подальший шлях.
Чарівність української старовини і неперевершеність південної природи поєдналися в історико-розважальному комплексі "Зелені хутори Таврії".
У Гончарній майстерні побачили, як із грудки глини виходить горщик.Хутір Знахарки-ворожки повідав нам про види ворожіння – хіромантію (вміння читати долю за лініями на долонях) і нумерологію (числа – про долю людини).
